вчора оце малювала весь день
мала іти до С.
але вона поїхала в село
і я написала Му., а потім забула про нього
і він сам мені написав, типу гоу до нас
ну я почала збиратись, але знову було ну дуже холодно
я написала типу виходь назустріч
але забувши почала переодягатись ще 3 рази
потім вибігаю, дивлюсь він стоїть-чекає))
ахахах
а я відхекуюсь
ідем, тут я бачу свого дідо:DDD
прийшли, шось сиділи ржали, потім Ва. пішов спати
а ми ше посиділи
грали бля в ті йобані міста,імена
кароч
все, щоб тільки не почути фразу мені "давай я тебе вже проведу"
потім пішли пройшлися трохи і я пішла
спочатку з нами сиділа Ю. мала, ахахха, хай скаже їй, що я знову сиділа в їх в дворі
вухахахах

коли він якось взяв телефона в руки, щось там глянув, а потім повернувся на сторінку назад, то я краєм ока побачила, шо перша була А., а далі я…
я подумала, це точно був список друзів, а не онлайн, тому що я не могла сидіти
ну і не повідомлення це ж були
коротше, я до цих пір не можу в"їхати
трохи важко повірити, що я в нього друга
але в принципі все реально

вчора ми занадто часто дивилися один одному в очі і не так багато і говорили…
ці випадкові дотики… це просто космос
я вже ледь стримуюсь, щоб просто не взяти його за руку
його блакитні очі, те руде волосся, яке після Світязя дуже сильно стирчало, голос в нього такий якийсь, губи, родинки, вени на руках, скули… ааа
пам"ятаю, якось ми говорили про ідеалів, так от він повністю під нього підходить
спонтанний, пошлий, сміливий-ну це слово трохи не в тому сенсі, милий

каже, що як тільки отримає зарплату, то відразу в Київ
а в мене день народження вже скоро, відчуваю він буде жахливим, мало того що в своєму місті(якось це для мене вже і незвично), так ще й його може в той день не бути

сьогодні весь ранок дивилася "новий" і сиділа з маминого телефона, написав він, як звийчайно
і він теж дивився, ржали, переписувалися
добре було

мені неодмінно треба стати кращою, ніж А.
а для цього було б потрібно, хоча б трохи її знати
йому має бути краще зі мною!

ще, задумалась над тим, що вони в принципі майже не гуляють, хоч і літо зараз
але все одно він її любить

завтра їду в село
візьму книжку, дочитаю її там нарешті, а то зараз геть забила на неї
ще хочу намалювати 2 малюнки, один, як це виглядало коли ми ішли на мостові,і він взяв мене за руку
а інший як ми вітаємося
тільки мені треба олівці нові!
ось так от